Про нас пишуть
2011.10.28 Издание: "Медична практика" Номер: №10

Сплачуємо за сміття. Випуск від 28 жовтня 2011 р.

В статті ми поговоримо про сплату екологічного податку за розміщення відходів, платниками якого тепер є всі суб’єкти господарювання.

 

Що ж таке екологічний податок, хто його сплачує? Давайте звернемось до норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

 

Екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року (пп. 14.1.57 ПКУ).

 

Платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються (п. 240.1 ПКУ):

...

розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах, крім розміщення окремих видів відходів як вторинної сировини (пп. 240.1.3 ПКУ).

 

Розміщення відходів - зберігання (тимчасове розміщення до утилізації чи видалення) та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах (місцях розміщення відходів, сховищах, полігонах, комплексах, спорудах, ділянках надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами (пп. 14.1.223 ПКУ).

 

Не є платниками податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах суб'єкти господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю відходів як вторинної сировини, провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів, що розміщуються на власних територіях (об'єктах), та надають послуги у цій сфері (п. 240.5 ПКУ).

 

Об'єктом та базою оподаткування є (п. 242.1 ПКУ):

....

обсяги та види (класи) відходів, що розміщуються у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах протягом звітного кварталу, крім обсягів та видів (класів) окремих відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання, які мають ліцензію на збирання і заготівлю окремих видів відходів як вторинної сировини і провадять статутну діяльність із збирання і заготівлі таких відходів (пп. 242.1.3 ПКУ).

 

Суми податку, який справляється за розміщення відходів (Прв), обчислюються платниками самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів розміщення відходів, ставок податку та коригуючих коефіцієнтів за формулою:

 

де Нпi - ставки податку в поточному році за тонну i-того виду відходів у гривнях з копійками;

Млi - обсяг відходів i-того виду в тоннах (т);

Кт - коригуючий коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщення відходів і який наведено у п. 246.5 ПКУ;

Ко - коригуючий коефіцієнт, що дорівнює 3 і застосовується у разі розміщення відходів на звалищах, які не забезпечують повного виключення забруднення атмосферного повітря або водних об'єктів (п. 249.6 ПКУ).

 

Це і є ті головні норми ПКУ, що стосуються екоподатку за розміщення відходів. Начебто все просто і зрозуміло. Та виникає дуже багато "але"...

Вище ми вже зазначали, що платниками екологічного податку за розміщення відходів є всі господарські одиниці, у яких в процесі діяльності утворились відходи, що знаходились на їх території певний проміжок часу (хоча б і декілька годин).

Цю позицію ДПАУ відстоює неухильно, як в своїх листах, так і у Базі податкових знань. Ось її офіційні роз’яснення.

З 1 січня 2011 року підприємство, незважаючи на укладений договір з іншим підприємством (в т. ч. комунальним) на послуги з вивозу та розміщення на спеціально відведених місцях (звалищах, полігонах тощо) відходів (в т. ч. побутових), повинно нараховувати та сплачувати екологічний податок за тимчасове розміщення відходів, виходячи з їх фактичних обсягів (лист ДПАУ N 23116/7/15-2117 від 26.08.2011 р.).

Частка залишків відходів на початок 2011 року, за розміщення яких сплачено збір за забруднення навколишнього середовища впродовж 2010 року (і це документально підтверджено), НЕ підлягє оподаткуванню екологічним податком (лист ДПАУ N 12789/7/15-0817 від 06.05.2011 р.).

Податкова нагадує, що з 01.01.2009 р. усім суб’єктам господарювання рекомендовано вести первинний облік відходів за формою N 1-ВТ "Облік відходів та пакувальних матеріалів і тари", що затверджена наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України N 342 від 07.07.2008 р. (лист ДПАУ N 17870/7/15-0817 від 01.07.2011 р.).

 

Але до прийняття ПКУ ДПАУ дотримувалось дещо іншої думки. Тоді платниками екоподатку за відходи вважались суб'єкти господарювання, які своєчасно не передали відходи іншим спеціалізованим підприємствам (комунальним підприємствам) у встановлені договором терміни.

Тобто якщо суб'єкт господарювання впродовж відповідного часу здійснював розміщення відходів на власних об'єктах з власної вини та/або з вини комунального підприємства, який всупереч договору станом на кінець звітного кварталу не вилучив відходи шляхом їх вивезення, то такий суб'єкт господарювання має сплатити збір за забруднення навколишнього природного середовища за фактичні обсяги відходів, що дійсно розміщувалися на його власних об'єктах протягом відповідного часу (лист N 6208/5/15-0215 від 28.05.2008 р.).

 

Наразі і Мінрегіонбуд іншої думки з приводу сплати екоподатку за відходи (лист Мінрегіонбуду N 7/12-8463 від 04.08.2011 р.):

"Контейнери та контейнерні майданчики для побутових відходів, що належать споживачам (фізичним чи юридичним особам) або виконавцям послуг з вивезення побутових відходів, не є спеціально відведеними місцями чи об'єктами для розміщення відходів, на використання яких необхідно отримувати дозвіл спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у сфері поводження з відходами. Ні власники чи балансоутримувачі, ні виконавці послуг з вивезення побутових відходів, які здійснюють лише збирання та/або перевезення побутових відходів, не здійснюють їх розміщення".

Цю думку повністю підтримує Мінприроди України в своїх листах N 14364/07/10-11 від 04.08.2011 р. та N 16687/07/10-11 від 05.09.2011 р.

Також Міністерство промислової політики України в листі N 15/2-3-319 від 27.05.2008 р. говорить: "на відходи, які не належать на праві власності даному суб'єкту, не потрібно нараховувати і сплачувати збір за розміщення відходів. Тобто, якщо підприємство (суб'єкт господарювання) не розміщує на своїй території відходи, а передає їх згідно з укладеним договором спеціалізованим підприємствам, то збір за забруднення навколишнього природного середовища не сплачується".

 

Після аналізу вищенаведеного все одно залишається незрозумілою сьогоднішня позиція ДПАУ, і, на наш погляд, вона є досить неадекватною. От хоча б допустити таку ситуацію: за перший квартал підприємство сплатило та відзвітувало за відходи, що зберігались у нього (макулатура, лампи, поліетилен), але по закінченню кварталу воно їх не здало. Ці відходи пролежали на території підприємства і весь другий квартал – а значить підприємство знову повинно сплатити податок та відзвітувати за ті самі відходи?

 

В Єдиний базі податкових знань на запитання "Чи потрібно відображати у податковій декларації екологічного податку (кол.3 додатку 4) за звітний квартал поточного року обсяги відходів, що були відображені у податковій декларації екологічного податку за попередній звітний квартал, проте їх не було передано (або вони були передані) на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству?" податківці відповідають так:

 

"У колонці 3 "Фактичні обсяги розміщення відходів, тонн (одиниць)" додатку 4 до податкової декларації екологічного податку за звітний квартал поточного року НЕ ПОТРІБНО відображати обсяги відходів, що були відображені у податковій декларації екологічного податку за попередній звітний квартал (незалежно від того, чи відбулася сплата грошового зобов’язання), проте їх не було передано (або вони були передані) на видалення та утилізацію спеціалізованому підприємству."

 

Отже, виходить, що двічі за одні і ті самі відходи платити не потрібно

 

Автор: Ольга Шара - консультант-аналітик Компанії «Дінай» з питань бухобліку та оподаткування

Новини
Компанії
Усі новини
2016.12.05
Увага! Компанія "Дінай" переїжджає

Увага! Увага! Увага! Шановні колеги! У зв'язку з переїздом Компанія «Дінай» міський те...

2016.10.07
З ДНЕМ ЮРИСТА!

Шановні колеги! Від щирого серця вітаємо вас зі святом! Успіхів, процвітання, легких кліє...

2016.08.02
Подарунки чекають своїх переможців

Як ми і обіцяли, подарунки чекають своїх переможців.Ще раз вітаємо!!!...