Огляди законодавства
2017.06.15

Чи відноситься майно, набуте за договором довічного догляду, до спільного майна подружжя?

Автор: Компанія «Дінай»

Розглядаючи справу про поділ спільного майна подружжя, ВСУ дійшов висновку, що майно, набуте за договором довічного утримання, є спільною сумісною власністю подружжя, якщо набувач не доведе, що таке майно набувалося не в інтересах сім'ї, хоча і за спільні сімейні кошти.

Так, згідно з матеріалами справи, чоловік (перебуваючи у шлюбі) уклав договір довічного утримання, за умовами якого набув у власність житловий будинок. При цьому дружина нарівні з ним за рахунок коштів сімейного бюджету надавала необхідну допомогу відчужувачу (забезпечувала його одягом, продуктами харчування). До розірвання шлюбу подружжя разом зі своїми дітьми проживали в цьому будинку, однак після розлучення чоловік перешкоджав жінці та дітям користуватися вказаним житлом. У зв'язку з цим жінка просила суд визнати житловий будинок разом із господарськими будівлями спільною сумісною власністю подружжя та поділити зазначене нерухоме майно, визнавши за нею право власності на його частку.

Чоловік же звернувся до суду із зустрічним позовом про розірвання такого договору в зв'язку з неможливістю виконувати прийняті на себе зобов'язання.

Рішеннями судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій позовні вимоги жінки задоволено, у задоволенні ж зустрічного позову чоловіка відмовлено.

Дослідивши всі матеріали справи, ВСУ залишив вказані судові рішення в силі, виходячи з того, що набуття майна за час шлюбу створює презумпцію права спільної сумісної власності подружжя, яка не потребує доказування та встановлення інших обставин, крім набуття майна за час шлюбу. Так, відповідно до статті 60 СКУ майно, одержане одним із подружжя як набувачем за договором довічного утримання, що укладений під час перебування набувача у шлюбі, є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Водночас ВСУ підкреслив, що той із подружжя, який порушує питання про спростування зазначеної презумпції, зобов'язаний довести обставини, що її спростовують. Зокрема, довести, що справжньою метою укладення договору довічного утримання були не інтереси сім'ї, а власні, особисті інтереси одного з подружжя, не пов'язані із сімейними. Набувач же майна цього не довів.

----------------------

Постанова Верховного Суду України N 6-843цс17 від 24.05.2017 р.

Той і інші огляди читайте без обмежень в програмах Дінай
(c) Відтворення матеріалів у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії «Дінай». Виключенням є використання RSS-каналу
(c) Безкоштовне розміщення оглядів новин законодавства на інших сайтах можливе лише після отримання письмового підтвердження та за умови дотримання наших вимог до оформлення. Отримати дозвіл