Огляди законодавства
2017.06.08

Акційний калейдоскоп: примусовий продаж та викуп акцій, рахунок ескроу і не тільки

Автор: Компанія «Дінай»

Розкриття інформації на фондовому ринку

Передбачається, що інформація про власників 5% і більше акцій публічних АТ та 10% і більше акцій приватних АТ підлягатиме розкриттю та оприлюднюватиметься шляхом розміщення у загальнодоступній інформаційній базі даних про ринок цінних паперів НКЦБФР (раніше така інформація розкривалася щодо власників 10% та більше акцій як приватних, так і публічних АТ).

Також встановлено необхідність розкриття інформації про набуття особою пакета акцій у розмірі 50% і більше (контрольний пакет) або 75% і більше (значний контрольний пакет), або 95% і більше (домінуючий контрольний пакет) акцій товариства.

Викуп акцій за наслідками придбання контрольного пакета

Відтепер порядок викупу акцій за наслідками придбання контрольного пакета акцій визначатиметься окремо для приватного АТ (ст. 65 ЗУ "Про акціонерні товариства" N 514-VI від 17.09.2008 р.) та для публічного АТ (ст. 651 ЗУ N 514-VI).

Як і раніше, особа, що прямо або опосередковано стала власником контрольного пакета акцій, зобов'язана запропонувати всім акціонерам придбати у них прості акції товариства. Однак змінюється порядок визначення ціни, за якою такі акції повинні викуповуватися. Раніше така ціна визначалася власником контрольного пакета акцій та не могла бути меншою за ринкову ціну, визначену суб'єктом оціночної діяльності відповідно до ст. 8 Закону N 514-VI.

Зараз таку ціну затверджуватиме наглядова рада АТ і вона визначатиметься за найбільшою з таких:

1) ринкова вартість, визначена відповідно до ст. 8 Закону N 514-VI;

2) найвища ціна, за якою особа опосередковано набула право власності на акції цього товариства шляхом придбання акцій іншої юрособи протягом останніх 12 місяців;

3) найвища ціна, за якою особа протягом останніх 12 місяців придбала акції іншої юрособи, 90% активів якої становлять акції цього товариства.

Передбачено, що для мажоритарного акціонера публічного АТ обов'язок надіслання пропозиції щодо викупу простих акцій наступатиме за наслідками придбання не тільки контрольного пакета акцій, а й значного контрольного пакета акцій (75% і більше).

Зазначимо, приватне АТ у своєму статуті може передбачити, що вимоги ст. 65 Закону N 514-VI не поширюються на таке товариство або поширюються з винятками або особливостями, які мають бути визначені таким статутом. Рішення про внесення змін до статуту щодо цього питання має прийматися 3/4 частиною голосів.

Викуп акцій власником домінуючого контрольного пакета

Запроваджується обов'язковий продаж міноритарними акціонерами своїх акцій на вимогу мажоритарного акціонера - власника 95% і більше акцій (ст. 652 ЗУ N 514-VI). Зазначимо, що надіслання такої вимоги є правом мажоритарія, а продаж акцій при отриманні такої вимоги - обов'язком міноритарія. Власник домінуючого контрольного пакета акцій матиме два шляхи реалізації такого права:

перший - спочатку запропонувати іншим акціонерам продати йому свої акції за процедурою, передбаченою ст. 65 або ст. 651 Закону (за наслідками придбання контрольного пакета акцій). І лише після цього надіслати до товариства публічну безвідкличну вимогу про придбання акцій в усіх інших акціонерів. Ціна, за якою міноритарні акціонери будуть зобов'язані продати свої акції, теж визначатиметься за найвищою ціною з таких: ринкова ціна; найвища ціна придбання заявником акції цього товариства протягом останніх 12 місяців; найвища ціна опосередкованого придбання акцій товариства протягом останніх 12 місяців шляхом придбання акцій іншої юрособи, 90% активів якої становлять акції цього товариства;

другий - оминути процедуру, передбачену ст. 65 або ст. 651, та викупити акції за подвійною ціною.

В обох випадках усю процедуру оформлення передачі акцій можна реалізувати без присутності міноритарних акціонерів. Спеціально для реалізації такої можливості Цивільний кодекс України доповнено положеннями щодо рахунка умовного зберігання (ескроу).

Так, мажоритарний акціонер зможе відкрити такий рахунок у банку та перерахувати на нього усі кошти за усі акції міноритарних акціонерів, а ті, в свою чергу, звертатимуться до банку за виплатою належних їм сум. Перехід права власності на акції відбуватиметься після перерахування мажоритарієм коштів на такий рахунок і не залежатиме від будь-яких дій чи бездіяльності міноритаріїв.

При цьому товариство повинно надати банку список акціонерів та належних їм до виплати сум. Для отримання коштів акціонери, акції яких викуповуються (їхні спадкоємці або правонаступники, або інші особи, які відповідно до законодавства мають право на отримання коштів), зможуть звернутися до банку протягом трьох років.

Встановлено й перехідні положення застосування права такої вимоги. Так, до 04.06.2019 р. особа, яка станом на 04.06.2017 р. вже є власником домінуючого контрольного пакета акцій, має право застосувати положення ст. 652, однак із певними особливостями. Зокрема, в такому випадку ціною обов'язкового продажу акцій буде:

- щодо акцій товариств, акції яких включено до біржового реєстру, - середній біржовий курс таких акцій на відповідній фондовій біржі, розрахований за останні три місяці їх обігу;

- щодо акцій інших товариств - ринкова вартість акцій.

Наряду з правом мажоритарія вимагати продати йому усі акції встановлюється право міноритарних акціонерів вимагати у власника домінуючого контрольного пакета викупу належних їм акцій (ст. 653 ЗУ N 514-VI). У даному випадку надіслання такої вимоги є правом міноритарія, а придбання акцій у випадку отримання такої вимоги - обов'язком мажоритарія.

У такому разі ціна продажу визначатиметься, як і у випадку обов'язкового продажу акцій, на вимогу мажоритарія (за правилами ст. 652 ЗУ N 514-VI). Однак кошти перераховуватимуться не на рахунок ескроу, а на банківський рахунок, зазначений у письмовій вимозі акціонера про обов'язкове придбання належних йому акцій. Акціонер, який надіслав товариству письмову вимогу про обов'язкове придбання належних йому акцій, має вчинити всі дії, необхідні для набуття власником домінуючого контрольного пакета акцій, права власності на акції, придбання яких вимагається.

Зауважимо: у статуті приватного АТ може бути передбачено, що вимоги ст. 652 та ст. 653 Закону N 514-VI не поширюються на таке товариство або поширюються з винятками чи особливостями, які мають бути визначені таким статутом. Рішення про внесення змін до статуту щодо цього питання повинно прийматися більш як 95% голосів.

Вчинення АТ правочинів, щодо якого є заінтересованість

Змінено критерії віднесення правочину до такого, щодо якого є заінтересованість. Відтепер таким вважатиметься той правочин, предметом якого є майно або послуги чи сума коштів, ринкова вартість яких перевищує 1% вартості активів АТ (раніше 100 МЗП).

При цьому приватному АТ надається право у своєму статуті передбачити можливість незастосовувати вимоги щодо відсутності права голосу з цього питання в заінтересованих акціонерів та прийняття рішення про надання згоди на вчинення такого правочину більшістю голосів незаінтересованих акціонерів.

Також передбачено, що положення щодо правочинів із заінтересованістю не застосовуватимуться у разі вчинення правочину за державними регульованими цінами і тарифами відповідно до вимог законодавства.

Вихід публічних АТ на біржу

Публічні АТ зобов'язали до 01.01.2018 р. пройти процедуру включення акцій до біржового списку та залишатися у ньому хоча б на одній фондовій біржі.

Наслідки зміни типу АТ або його перетворення

На законодавчому рівні передбачено, що зміна найменування юрособи у зв'язку із зміною типу АТ або у зв'язку з перетворенням АТ в інше господарське товариство не є підставою для переоформлення та/або внесення змін до дозвільних документів, в тому числі ліцензій, та інших документів, які засвідчують право володіння, користування, розпорядження майном або які повинні бути в юрособи, якій видані та/або якою створені, та/або для якої затверджені (погоджені) (проектна документація на будівництво, технічні умови, паспорти, свідоцтва, декларації, акти, атестати, протоколи, посвідчення, висновки, норми, звіти, плани, довідки, програми, графіки, повідомлення, книги обліку, правила, проекти, реєстраційні картки, програми, регламенти, погодження, методики, інструкції тощо).

Обтяження

Удосконалено порядок накладення обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на банківському рахунку.

Також встановлено вищий пріоритет публічної безвідкличної вимоги про придбання акцій власником домінуючого контрольного пакета акцій над іншими обтяженнями.

Рахунок умовного зберігання (ескроу)

Незважаючи на те, що метою започаткування інституту рахунка умовного зберігання (ескроу) (ст. 10761 - 10768 ЦКУ) було удосконалення механізму розрахунків за придбані акції, можливість використання таких рахунків цим не обмежується. Дізнаємося детальніше про можливості таких рахунків.

Так, за договором рахунка ескроу банк зобов'язується приймати та зараховувати на такий рахунок грошові кошти, отримані від володільця рахунка та/або від третіх осіб, і перераховувати такі кошти особі, вказаній володільцем рахунка (бенефіціару), або повернути такі кошти володільцю рахунка за настання підстав, передбачених договором.

Такий рахунок можна використовувати як один із способів забезпечення виконання зобов'язань за договором. Наприклад, покупець перераховує кошти на такий рахунок при замовленні товару, а банк перераховує їх продавцю лише після виконання ним своїх зобов'язань - поставки товару.

Додатковим захистом у такому випадку може слугувати заборона на звернення стягнення та/або накладення арешту на кошти, що знаходяться на рахунку ескроу, як за зобов'язаннями банку, так і за зобов'язаннями володільця рахунка або бенефіціара. Винятком є звернення стягнення за зобов'язаннями банку на суму коштів, яку банк має право утримати як свою винагороду. Також допускається звернення стягнення та/або накладення арешту на право вимоги володільця рахунка або бенефіціара до банку щодо виплати коштів, які знаходяться на рахунку ескроу.

Підвідомчість господарським судам корпоративних спорів

Уточнено, що спори між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юрособи підвідомчі господарським судам, якщо вони пов'язані не тільки зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності такої юрособи, а й із правами та обов'язками учасників такої юрособи. Відповідні зміни внесено в пункт 4 частини першої статті 12 ГПКУ.

----------------------

Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення рівня корпоративного управління в акціонерних товариствах" (N 1983-VІІІ від 23.03.2017 р.)

Офіційне опублікування: "Голос України" N 100 від 03.06.2017 р.

Дата набрання чинності: 04.06.2017 р.

Той і інші огляди читайте без обмежень в програмах Дінай
(c) Відтворення матеріалів у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії «Дінай». Виключенням є використання RSS-каналу
(c) Безкоштовне розміщення оглядів новин законодавства на інших сайтах можливе лише після отримання письмового підтвердження та за умови дотримання наших вимог до оформлення. Отримати дозвіл