Огляди законодавства
2018.10.02

Звільнення - це триваючий у часі процес, який закінчується видачею трудової книжки та остаточним розрахунком: ВС

Автор: Компанія «Дінай»

Верховний Суд розглянув справу за позовом особи, яку було звільнено у зв'язку із поновленням судом на посаді працівника, який раніше виконував цю роботу. Відповідно до обставин справи працівника (позивача) було звільнено з посади завідувача базою зберігання та реалізації продуктів нафтопереробки у зв'язку з поновленням на роботі іншого працівника, який раніше виконував цю роботу, на підставі п. 6 ч. 1 статті 40 КЗпП. У зв'язку з повідомленням про звільнення стан здоров'я позивача погіршився, та він перебував на лікарняному. У листку непрацездатності в графі "стати до роботи" зазначено 20.08.2016 р., але це був вихідний день, тому на роботу позивач вийшов 22.08.2016 р.

З наказом про звільнення від 30.05.2016 р. позивач був ознайомлений тільки 22.08.2016 р. під підпис (коли став до роботи). Також цього дня позивач був ознайомлений з наказом від 24.06.2016 р., в якому зазначено, що в зв'язку з наданням йому листка непрацездатності датою звільнення вважається дата, вказана в листку непрацездатності в графі "стати до роботи".

Позивач просив суд скасувати зазначені накази та поновити його на роботі, оскільки його було звільнено з роботи в період тимчасової непрацездатності. Суд першої інстанції дійшов висновку про незаконність звільнення позивача та вказав на те, що роботодавець не дотримався порядку звільнення позивача з роботи, оскільки його було звільнено з роботи в період тимчасової непрацездатності, що є порушенням ч. 3 статті 40 КЗпП, а в наказі від 24.06.2016 р., яким було внесено зміни до наказу від 30.05.2016 р., не зазначено конкретну дату, з якої позивача звільнено з займаної посади. Проте апеляційний суд не погодився з таким вирішенням спору та ухвалив рішення про відмову в позові.

Не погодившись із рішенням апеляційного суду, позивач звернувся до ВСУ та просив залишити в силі рішення суду першої інстанції. ВС задовольнив позовні вимоги працівника, зазначивши, що суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення місцевого суду та відмовляючи в задоволенні позову, не взяв до уваги, що звільнення - це триваючий у часі процес, який закінчується видачею трудової книжки з копією наказу про звільнення та остаточним розрахунком. На час виходу позивача з лікарняного процедура звільнення не закінчена, а підстава звільнення вже відпала (оскільки рішення суду про поновлення іншого працівника скасовано апеляційним судом), тому звільнення не можна вважати обґрунтованим. За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову є обґрунтованим.

----------------------

Постанова Верховного Суду N 205/6983/16-ц від 12.09.2018 р.

Той і інші огляди читайте без обмежень в програмах Дінай
(c) Відтворення матеріалів у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії «Дінай». Виключенням є використання RSS-каналу
(c) Безкоштовне розміщення оглядів новин законодавства на інших сайтах можливе лише після отримання письмового підтвердження та за умови дотримання наших вимог до оформлення. Отримати дозвіл