Огляди законодавства
2018.07.27

Верховний Суд: роботодавець не може звільнити військовослужбовця-контрактника

Автор: Компанія «Дінай»

Верховний Суд розглянув справу за позовом працівника про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Позовна заява мотивована тим, що працівник був прийнятий на військову службу за контрактом в особливий період, тому на нього розповсюджуються гарантії, встановлені статтею 119 КЗпП, а саме: на час військової служби за ним зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток. Незважаючи на це, роботодавець після укладення ним контракту на проходження військової служби від 28.02.2017 р., у той же день звільнив його з роботи на підставі пункту 3 статті 36 КЗпП.

З урахуванням наведеного, працівник просив суд визнати незаконним та скасувати наказ про його звільнення з роботи у зв'язку з добровільним вступом на військову службу за контрактом, поновити його на роботі на посаді водія вантажного автотранспорту та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням районного суду позовні вимоги чоловіка задоволено в повному обсязі, його поновлено на роботі та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу. Проте апеляційний суд скасував дане рішення і відмовив у позові, зазначивши, що на момент укладання ним контракту про добровільний вступ на військову службу часткова мобілізація не проводилася, оскільки закінчилася 17.08.2015 р., особливий стан в Україні не був запроваджений, як не був оголошений і воєнний стан, а тому його вимоги є необґрунтованими. Укладання військового контракту особою, що не була призвана на військову службу під час мобілізації в особливий період, не передбачає збереження гарантій, визначених статтею 119 КЗпП.

Розглянувши касаційну скаргу працівника, Верховний Суд не погодився з таким правовим висновком апеляційного суду, скасував його і залишив у силі рішення суду першої інстанції, зазначивши таке. Відповідно до ч. 3 ст. 119 КЗпП (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігається місце роботи там, де вони працювали на час призову.

Таким чином, ВС зазначає, що поширення гарантій щодо збереження місця роботи законодавець не ставить у залежність від виду контракту, а тільки умову, що такі гарантії надаються особі у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує нацбезпеці, а саме: під час мобілізації, на особливий період. При цьому рішень про повну демобілізацію усіх призваних під час мобілізації військовослужбовців та переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу Президент не приймав, що не було враховано судом апеляційної інстанції при винесенні рішення.

----------------------

Постанова Верховного Суду N 323/1252/17 від 20.06.2018 р.

Той і інші огляди читайте без обмежень в програмах Дінай
(c) Відтворення матеріалів у будь-якій формі повністю або частково можливо лише з письмового дозволу Компанії «Дінай». Виключенням є використання RSS-каналу
(c) Безкоштовне розміщення оглядів новин законодавства на інших сайтах можливе лише після отримання письмового підтвердження та за умови дотримання наших вимог до оформлення. Отримати дозвіл